Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичка

Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧКА"
Видатися, -даюся, -єшся, гл. Видѣться. Перепався, що не видався. Ном. № 8750. Стрічається, видасться та із рибалками. Рудч. Чп. 125.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Присадити Cм. присаджувати.
Творчий, -а, -е. Творческій.
Цицьката Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.