Вилузнутися, -нуся, -нешся, гл. Выйти изъ яйца. (Курчата) вилузнуться з яєць як слід.
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. То-же въ новѣйшее время:Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли!
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували.
Товчіння, -ня, с.
1) Толченіе.
2) Валяніе (сукна).
Хвабро нар. Храбро.
