Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує.
Притока, -ки, ж.
1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть.
2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто.
3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна.
2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Химерія, -рії, ж. = химера.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.
Чолов'яга, -ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Так видно собі чолов'яга, а може і пан.
