Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Служили.... по лазнях грубниками. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Cм. Пригрубник.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада.
2) Стадо котныхъ овецъ.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Кошалка, -ки, ж. = кошик 1.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.
1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця).
2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Оце причепилась причепа. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа.
Провідувати, -дую, -єш, сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. Співочу птицю чути.
