Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бич

Бич, -ча, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. І. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. бичик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧ"
Байбарзо (т. е. ба і барзо, — подобно байдуже). И очень. Встрѣчено въ выраж.: Він мя має за байбарзо, т. е. онъ мной пренебрегаетъ. Фр. Пр. 19.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Обрізати, -жу, -жеш, гл. Обрѣзать.
Охазяйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обзавестись хозяйствомъ.
Перегрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Перегребать, перегресть. 2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи. 3) Ворошить, переворошить сѣно.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Просип, -пу, м. 1) Пробужденіе. 2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. Рудч. Ск. II. 21. П'є і п'є, нема йому просипу. Ном. № 11703.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій. 2) Императорскій. Цісарський стрілець. Федьк. І. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.