Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичик

Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИК"
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Джо́я, джо́ї, ж. = Джеджора. Ум. Джойка. Вх. Зн. 14.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму. Чуб. V. 78.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Поникнути Cм. поникати.
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Грин. II. 161. Вже примерка, над вечір. Грин. II. ИЗ.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.