Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичик

Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИК"
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Нігде нар. = ніде.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Садовий, -а, -е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової. К. Іов. 54.
Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.