Гарматій, -тія, м. = гармаш.
Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Добасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Добѣситься, доиграться.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли.
Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. 2) Cм. реваш. 3) Составная часть п'ял. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. Ум. колодка, колодочка.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Провернути, -ну́, -неш, гл. = провертіти. Проверни дірки в дошці. Cм. провірчувати.
