Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігці

Бігці нар. = бігцем. В бігці бічи. Быстро бѣжать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЦІ"
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. К. Псал. 178. І батькові не довіряв. Котл. Ен. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він. Н. Вол. у.
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Розшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.
Ростепірчити Cм. ростепірчувати.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Г. Арт. (О. 1861. III. 101). Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Макс. (1849), 108. Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. Стор. 2) м. Волостной старшина. ЗОЮР. I. 46. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 4 66.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.