Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка.
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю.
Нівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить.
2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган.
Обпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять.
Позашильовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать шалевками во многихъ мѣстахъ.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози.
Увідати, -даю, -єш, гл. Узнать. Я вже знала, що Чайченко не любишь щиро Катрі — нехай же й вона ввідає.
Угріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. угрітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Согрѣваться, согрѣться, разгорячаться, разгорячиться. Угрівся я на печі.
2) Только сов. в. удариться. Долоні палали, що вгрівся ними з розмахом.
