Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Гарба, -би, ж.
1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба.
2) Телѣга на двухъ колесахъ. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко.
Позавдавати, -даю́, -єш, гл. То-же, что и завдати, но о многихъ или о многомъ: Я вас у Сібір позавдаю.
Пролизувати, -зую, -єш, сов. в. пролизати, -лижу, -жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Сохранний, -а, -е. Осторожный.
Таляр, -ра, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Заплатила.... біленькими талярами. У туркені у кишені таляри, дукати. Три таляри пропила іще й п'яна не була. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Ум. талярик, таляричок, таляро́к, таляронько, таляро́чок.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
