Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бицінька

Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦІНЬКА"
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували. Мир. ХРВ. 353.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Повидлянка, -ки, ж. Родъ кушанья: разводятъ повидло горячей водой и ѣдятъ съ куле́шею. МУЕ. I. 101.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЦІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.