Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі?
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі.
2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була.
3) Пылкій. До роботи палка. Ум. палке́нький, палкесенький.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися.
Пропекти, ся. Cм. пропікати, -ся.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть.
