Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідаха

Бідаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в трития в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. бідашка, бідашечка. Шух. І. 198. ЕЗ. V. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАХА"
Бересклен, -ну м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у.
Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею! Рудч. Ск. II. 77.
Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.