Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідаха

Бідаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в трития в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. бідашка, бідашечка. Шух. І. 198. ЕЗ. V. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАХА"
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae. Вх. Пч. І. 9.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Їжаковий, -а, -е. Ежовый. Їжаковим салом треба мазати, так і погоїться. Харьк.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. І. 5.  
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.