Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бит

Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИТ"
Вузлуватий, -а, -е. 1) Узловатый. 2) Замысловатый.
Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. Полт. г.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Кавалір Cм. кавалер.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Пашок, -шка́, м. Родъ карточной игры. Грати в пашок.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.