Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биречка

Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРЕЧКА"
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Зві́сний Cм. звісен.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. І. 12. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. Св. Л. 108. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди. О. 1862. VI. Кост. 10.
Притичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ притика. Пішов по вії, выхватив притичку. Грин. II. 288. 2) Колышекъ, которымъ прикрѣпляются въ задней части воза підтоки и підге́рсть. Рудч. Чп. 249, 250. 3) Кусокъ холста, вставляемый вмѣсто болѣе дорогой матеріи, въ юбку, въ то мѣсто, которое закрывается фартукомъ. Гол. Од. 21. 4) пт. Glareola melanoptera, тиркуша степная. Мнж. 172, 190.
Тесельчик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Уморитися, -рюся, -ришся, гл. Устать, утомиться.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.