Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

билина

Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛИНА"
Барнуля, -лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Потоншити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлать тоньше. Лебед. у.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.