Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. І завелась на ставі геркотня. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито.
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка.
Позачісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані.
Пошанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Почтить, отнестись съ уваженіемъ. Пошануйте сиротину і не вводьте в славу.
2) Угостить. Пошануйте вашою горілочкою. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувати.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Не плети кісоньки утроб.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати.
Ціпивно, -на, с. = ціпи́льно.
