билка
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Том 1, ст. 55.