Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биндюги

Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЮГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЮГИ"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Ладно нар. 1) Въ согласіи, въ ладу. 2) Красиво. 3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Ладно марш вигравші. Гол. III. 110. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько. Мнж. 34.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах. К. Іов. IV.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ.
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНДЮГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.