Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биндюги

Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЮГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЮГИ"
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Кісто, -та, с. = тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Ном. № 10793. Діжа з кістом. Мнж. 174.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Повив'язувати, -зую, -єш, гл. Повязать (о многихъ или многихъ). Голови шовковими платками повив''язують. Мир. ХРВ. 25.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Припостити Cм. припощувати.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНДЮГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.