Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинчати

Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЧАТИ"
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами. Чуб. VII. 577.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Клинчук, -ка, м. = клин 3.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Нахилити, -ся. Cм. нахиляти, -ся.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Скамна, -ни, ж. Скамья? Столъ? Говорила сестра із сестрою, сидячи за скамною. Мет. 221. Cм. скам'я.
Утанажити, -жу, -жиш, гл. Изморить, утомить до крайности. Сіла вона на його і давай гонить аж до світа, і утанажила так, що ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. І. 285.
Штак, -ку, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17. 2) = штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.