Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Галунка, -ки, ж. = крашанка.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. По одній не закушують.
Зви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Це ви так цуцика до рук звичили. Звичили корову доїтися на налигачі. То він звичений так.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Окуляри, -рів, м. мн.
1) Очки. На очі вставлю окуляри. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. — втерти. Провести, надуть.
2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно.
Снити, сню, сниш, гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив.
Удавання, -ня, с. Притворство.
