Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Богобоязно, нар. = богобійно.
Відпирськуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпирськатися, -каюся, -єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собаки на кота, а він тільки відпирськується.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились.
Полотніти, -ні́ю, -єш, гл. Блѣднѣть, дѣлаться бѣлымъ какъ полотно.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
