Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинчати

Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЧАТИ"
Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба. Шух. І. 116.
Відлигнути, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Китюх, -ха, м. Лисій хвостъ. Вх. Пч. II. 5. Cм. кита 2.
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis. Вх. Уг. 249.
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L. ЗОЗО. І. 136.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом. Борз. у.
Роспліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. росплескатися, -щуся, -щешся, гл. Расплескиваться, расплескаться.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.