Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бжун

Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖУН"
Аксами́т, -ту, м. = Оксами́т. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Опоживити Cм. опоживляти.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Рудч. Ск. І. 135. Вас. 157, 172. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. Н. Вол. у. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. ХС. III. 62. Ум. товкачик, товкачичок.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша. Шух. І. 259. 151. Гол. Ол. 40. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЖУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.