Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться.
