Перейти до вмісту
Словник Грінченка

билиця

Билиця, -ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. І. 211.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.