Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

билиця

Билиця, -ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛИЦЯ"
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Мет. 90. Ум. пиріжок, пиріжечок.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Желех. Сіли собі на привалу, люльки закурили. Гол. І. 160.
Прошукати, -ка́ю, -єш, гл. Проискать. Прошукав увесь день, а не знайшов.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Тихісічко нар. = тихісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.