Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бждирка

Бждирка, -ки, ж. Рыба Phonixus rivularis. Вх. Пч. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖДИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖДИРКА"
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
Затьо́па, -пи, об. = задріпа.
Клюска, -ки, ж. Родъ кушанья: вареные кусочки тѣста съ творогомъ и масломъ. Хотин. у.
Наруга́ти, -га́ю, -єш, гл. Укорять, корить. Він (писарь) був і мої гроші не оддавав, так я став наругать, то він і оддам. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Перегорювати, -рюю, -єш, гл. Перегоревать, претерпѣть горе. Багато на Україні перегорювали люде.  
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers. ЗЮЗО. I. 122.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже. Ном. № 14250.
Хроміти, -млю, -миш, гл. Хромать. Увца хромить. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЖДИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.