Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выворачиваться, вывернуться.
2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Через голови вивертались. Вивернувся до-гори черева на ліжку.
3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!»
5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Глота, -ти, ж. = гліт.
Китайка, -ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Ум. китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа.
Ку! меж. = куку! А зозуленька — як ку, так ку! А соловейко — як тьох, так тьох!
Навздогі́н нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Ум. худенький, худесенький.
