Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биркувати

Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРКУВАТИ"
Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.
Гарцівник, -ка, м. 1) Ѣздокъ на лошади. 2) Шалунъ. 3) Плясунъ.
Доверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Поворотиться, повернуться до извѣстной степени. Не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють. Ном. № 8050.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.