Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Комин, -на, м.
1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці.
2) Дымовая труба на крышѣ.
3) Полка кремневаго ружья. Ум. коминок.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл.
1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились.
2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Прихання, -ня, с. Фырканіе.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Споритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться.
2) Спориться, удаваться.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Як день, так ніч без рам'я на хребтині.
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.
