Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

билисько

Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛИСЬКО"
Банкрутство, -ва, с. Банкротство. Желех.
Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка. Kolb. I. 36. Гол. Од. 68.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Ізл.. Cм. зл...
Опіка, -ки, ж. Опека. Левиц. І. 284.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим. ЗОЮР. ІІ. 288.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.