Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Квартиронька и квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1.
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Позмивала дітям голови.
Полоскання, -ня, с.
1) Полосканіе.
2) Плесканье въ водѣ.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг.
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обкочувати.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики.
