Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биньо II

Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬО II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬО II"
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.
Плавок, -вка, м. 1) Ум. отъ плав. 2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає. Мет. 157.
Такелецький, -а, -е. Вотъ такой большой. Шейк.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Чопочок, -чка, м. Ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЬО II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.