Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Вилічування, -ня, с.
1) Высчитываніе, вычисленіе.
2) Вылѣчиваніе.
Допевня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив.
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали.
Тягуня, -ні, ж. Небольшой бредень.
Чалапати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать по грязи.
2) Бѣжать рысью.
