Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бешеги

Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕШЕГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕШЕГИ"
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бридя, -ді, ж. = бридь. Вх. Уг. 228.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Наку́чити, -чу, -чиш, гл. Наскучить, надоѣсть.
Присяга, -ги, ж. Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.
Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері. Гол. II. 721.
Хиба 1, -би, ж. 1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть! Подольск. г. 2) Недостатокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕШЕГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.