Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирка

Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Родъ дѣтской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРКА"
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Нала́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. налі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Налазить, налѣзть. 2) Надоѣдать, надоѣсть, привязываться, привязаться. На нас налазить як шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Підлепний, -а, -е. 1) = підлепливий. Рк. Левиц. 2) підле́пне шило. Шило для обшивки подошвъ и стелекъ. Вас. 161.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.