Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

билянка

Билянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЯНКА"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Ґаздівни́й, -а́, -е́. Хозяйственный. Желех.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш. Ном.
Заста́ти Cм. заставати.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Кримський, -а, -е. Крымскій. В кримськім степу пропадали (чумаки). Рудч. Чп. 105.
Натесати Cм. натісувати.
Пооблипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (во множествѣ). Сорочки на їх мокрісінькі, так і пооблипали. Черниг. г.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.