Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний.
Левиця, -ці, ж. Львица.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл.
1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває.
2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Думаю потягти свою кожушку черкасином.
3) Ударять, ударить (кого). Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав.
4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. Cм. потягти.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку.
Трупоїдний, -а, -е. Трупоядный, ѣдящій трупы.
Чаряпкатися, -каюся, -єшся, гл. Карабкаться, взбираться. Стала баба чаряпкаться на дерево.
