Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Скурив увесь тютюн.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини.
