Бакирь Употр. въ выраженіи на бакир — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. ми з собов на бакир стоїмо. Мы между собой въ ссорѣ. пішло ми на бакир. Потерпѣлъ убытки, пришелъ въ убытокъ, обезсилѣлъ.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй.
Зрілко, -ка, с. = здрінка.
Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе.
Ма́тірний, -а, -е. Сдѣланный изъ матірки. Cм. матірка 2. Матірне прядіво. Матірне полотно.
Ніженька, -ки и ніжечка, -ки, ж. Ум. отъ нога.
Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Бенедь над Лазором помстився. Зневажала його і він за те помстився.
Чаровина, -ни, ж. Волшебное питье, кушанье, отрава. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.
