Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинька

Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬКА"
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Кашель, -шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його. Грин. II. 11.
Хлібопека, -ки, м. Хлѣбникъ, хлѣбопекъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.