Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинька

Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬКА"
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка. МУЕ. І. 69.
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Камен. у. Cм. Деревня 4.
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у. Слов. Д. Эварн.
Козакувати, -ку́ю, -єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291.
Мужи́к, -ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.