Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бировити

Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРОВИТИ"
Бурчак, -ка, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. бурчачок. Ном. № 13663.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Ном. № 12665. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. МВ. І. 89. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Котл. М. Ч. (1874), 387. Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Г. Барв. 207. Ум. жа́ртик. Желех.
Залива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. залити и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Заливать, залить. Св. Мр. IV. 37. Заливає Дунай бережечки, та нікуди обминути. Мет. 61. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає, кров'ю сліди заливає. Дума. Залив... огонь. Рудч. Ск. І. 37. залити очі. Напиться пьянымъ. Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. Мкр. Г. 48. залива́ти за шку́ру са́ла. Сильно допекать. Ном. № 5850. Шевч. 586. Котл. Ен. II. 22. 2)в кайда́ни. Заковывать, заковать. Ой залили сотника Хорька Шамраївці у кайдани. Мет. 426. Ой узявши істиха під руки, залийте в кайдани, а заливши та у ті кайдани, закидайте в темницю. К. С 1882. III. 614.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. І. 153.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Поперестилатися, -лаємося, -єтеся, гл. Быть перестлану, перестлаться (во множествѣ).
Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. Ум. розсішка.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.