Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бировити

Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРОВИТИ"
Відняти Cм. віднімати.
Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Каломутити, -мучу, -тиш, гл. = каламутити.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Отакечки нар. = оттакечки. Ком. Р. І. 53.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Сиж, -жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ «носкамъ». КС. 1887. VI. 467.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.