Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинч

Бинч, -ча, м. Трутень. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЧ"
Бенькет, -ту, м. и пр. Cм. бенкет и пр.
Збагати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно. К. Псал. 144.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.
Попротоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и протоптати, но во множествѣ. Чоботи шкапові попротоптувані, і пучки видно. К. ЧР. 262.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать. Угор.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.