Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ.
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Писарьок, -рька́, м. Ум. от писарь.
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Славити, -влю, -виш, гл. Говорить, разсказывать. Славили, що колись то вона і багачка була. Чи справді він такий, як славлять? 2) Прославлять.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом.
