Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Глей, глею, м.
1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний.
2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила!
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Подуха, -хи, ж. Духота.
Постівка, -ки, ж.
1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку.
2) = покіс.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Тади, тадивай, нар. = туди. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова.
