Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бецман

Бецман, -на, м. Неповоротливый человѣкъ, увалень, дубина, балбесъ. Який бецман, а нічого не вгоден робить. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЦМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЦМАН"
Вигадати Cм. вигадувати.
Виплести Cм. виплітати.
Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена. Шух. І. 148.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Рапавка, -ки, ж. = ропуха. Шух. І. 22, 210. Вх. Зн. 24.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ. К. ЧР. 339.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЦМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.