Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати.
1) Порывисто дунуть.
2) Линуть, налить черезъ верхъ.
3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки.
4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула.
5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Налата́ти Cм. налатувати.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло!
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Освяти їх правдою твоєю. А тим часом гайдамаки ножі освятили.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Сояшниковий, -а, -е. = соняшниковий.
Червеняк, -ка, м.
1) пт. Erythacus rubecula.
2) пт. Lusciola rubecula. Ум. червенячо́к.
