Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биненька

Биненька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЕНЬКА"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Безвір'я, -р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Напі́рний, -а, -е. О дождѣ: проливной. Ум. напірне́нький. Іде дождик напірненький. Гол. II. 438.
Обповзати, -за́ю, -єш, сов. в. обповзти́, -зу, -зеш, гл. Оползать, оползти.
Схильнистий, -а, -е. = схилястий. Вх. Лем. 472.
Темнючо нар. Очень темно. Темнючо так, що я й не розгледіла.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.