Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!...
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу.Оце й захиріє дитина.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате.
Поперекришувати, -шую, -єш, гл. Нашинковать, накрошить мельче. Треба капусту дрібніше поперекришувати.
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ.
Сиж, -жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ «носкамъ».
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов.
Тир, -ру, м. Насѣк. Eruca euphorbiae.
