Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильник

Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬНИК"
Борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Є́тір, -ра, м. є́тіро, -ра, с. а) з прутя = верша. Шух. I. 226. б)з крилами = ятір. Шух. І. 226, 227.
Зако́тистий, -а, -е. Отложной. Комір закотистий. Н. Вол. у.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ. Шух. I. 149.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.
Старосвітщина, -ни, ж. Старина. К. ХП. 11. Г. Барв. 424. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. К. ЧР. 16.  
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. Шевч. 368. В-осени ложка води, а цебер болота. Ном. № 612. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила. Мет. 297. 2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Рудч. Ск. І. 95. Ум. цебрик. Шух. І. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.