Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильник

Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬНИК"
Бавина, -ни, ж. = бавовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь. Харьк.
Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Обсмалити Cм. обсмалювати.
Обстовпити, -плю, -пиш, гл. Обставить столбами. Обстовпили землю землеміри. Волч. у. (Лобод.).
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.