Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильник

Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬНИК"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. горішина 2.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
Мнякота́ Cм. м'якота.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Постілки Раст. Scabiosae. Шух. І. 20.
Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині. Мет. 359.
Приклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Наклоняться, наклониться; поклониться. До білих ніжок приклоняється, дрібними сльозами умивається. Чуб. V. 700.
Трьопота ? Червоні чижемки, што ви наробили? В Крочунові на помості трьопоти ходили. Гол. II. 438.. Cм. тропота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.