Благочестя, -тя, с. Православіе. От у Тройці благочестие, а в нас унія.
Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Змерзнути, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. О, та й змерз же я цупко! Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Доти лях мутив, доки не наївся.
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Сторч нар.
1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами.
2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати.
3) — дивитися, зирнути, поглядати. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Сторч на море поглядає.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
