Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бздун

Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЗДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЗДУН"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Кожан, -на, м. = кажан.
Кропив'янка, -ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus. Конст. у.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Перекупати, -па́ю, -єш, гл. Перекупать.
Чільний, -а, -е. Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан. Млак. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЗДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.