Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бидлячка

Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛЯЧКА"
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Ватерка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Давно́ 2 нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть. Вх. Уг. 245.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Поштурхатися, -хаємося, -єтеся, гл. Потолкать другъ друга, надавать другъ другу тумаковъ, пинковъ. Хоть на кії, хоть кулаками поштурхатись попід боками. Котл. Ен. IV. 41.
Трачиння, -ня, с. Опилки. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИДЛЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.