Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бидлячка

Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛЯЧКА"
Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Заму́цкуватий, -а, -е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка. Мет. 232.
Меті́льниця, -ці, ж. Метельщица. Ум. метільничка. Я б до хати куховарочку наняв, а до груби та топільничку, а до хати та метільничку. Харьк. у.
Печіночка, -ки, ж. Ум. отъ печінка.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Умаститися, -щуся, -стишся, гл. Обмаслиться, обмазаться. Це вмастивсь, наче сатана в болоню. Ном. № 7649.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований. Грин. І. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИДЛЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.