Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. Cм. Гусятник.
Да́лебі́, да́лебі́г нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья.
Кість, ко́сти, ж.
1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.
2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Ум. кістка, кісточка.
Куфа, -фи, ж. Бочка. Горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять — хто стрінеться, усякого частують.
Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ.
Повеликий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене.
Шкура 2, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Пошився в собачу шкуру. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
