Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Гичаля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Злупати, -паю, -єш, гл.
1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли.
2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра.
Рудяний, -а́, -е́ 1) Кровавый.
2) О водѣ: покрытый ржавчиной.
Саква, -ви, ж. = сак.
