Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бздикнути

Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЗДИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЗДИКНУТИ"
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті. МВ.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Проскурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ проскура. 2) мн. Раст. Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. І. 128.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Сергій, гія, м. Плеть. Маркев. 48. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати. КС. 1882. X. 19.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло. Винниц. у.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЗДИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.