бидло
Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. В тій оборі повно бидла. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Том 1, ст. 55.