Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бидло

Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛО"
Бундючно нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится. Вх. Зн. 26. 2) Взъерошиваться. Вх. Зн. 26.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Осмеркнути, -ну, -неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Н. п. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИДЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.