Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. Cм. бгати.
Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. А ні до кого вогорити.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто.
Рогаль, -ля, м.
1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Віл рогаль.
2) Родъ жука = рогач 4.
3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця.
Розгайнувати, -ную, -єш, гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату.
Розсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться.
Стрічечка, -ки, ж. Ум. отъ стрічка.
