Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Cм. дубала.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ.
М'я́вкати, -каю, -єш, м'явча́ти и м'явуча́ти, -вчу́, -чи́ш, одн. в. м'я́вкнути, -кну, -неш, гл. = нявкати, нявчати, нявкнути. Будеш м'явкав як той кіт. Куниці кричать, м'явучать.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Не розчовпну, що ти пророчиш.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє.
Собачня, собашня, -ні, ж. соб. Собаки. Заскавучала собачня.
