Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бешишник

Бешишник, -ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. І. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕШИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕШИШНИК"
Бердов, -ви, бердова, -ви, ж. = берда. Желех.
Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Понаралювати, -люю, -єш, гл. Напахать ралом во многихъ мѣстахъ.
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття. К. ЧР. 266.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Вх. Лем. 478. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота. Гол. ІІІ. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕШИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.