Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бешишник

Бешишник, -ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. І. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕШИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕШИШНИК"
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Г. Барв. 171. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує. К. (О. 1861. IV. 156).
Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Поткнутися Cм. потикатися.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова. Подольск. г.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості. Ном. № 8786.
Тьохкання, -ня, с. 1) Біеніе, ёканіе (сердца). Шейк. 2) Щелканіе (соловья). Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕШИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.